1. Спостереження: регулярно перевіряйте палату, ставте пацієнту запитання та спостерігайте за закупоркою або зміщенням назогастрального зонда; звернути увагу на нудоту, блювоту, діарею, пошкодження слизової оболонки порожнини рота та носоглотки, запори тощо.
2. Догляд за ротовою порожниною: щодня тримайте ротову порожнину чистою та вологою.
3. Очистити ніздрі.
4. Інструкції після -інтубації: повідомте пацієнту, що відчуття стороннього тіла в горлі після встановлення назогастрального зонда є нормальною реакцією організму. Трубку можна видалити, коли стан пацієнта покращиться і він зможе самостійно харчуватися.
(Примітка: останнє речення про «занадто мале» не має відношення і має бути вилучено.) При використанні назогастрального зонда для декомпресії медсестра повинна закріпити зонд і повідомити пацієнта, щоб запобігти випадковому скрученню або блокуванню під час повороту або руху. Медичний персонал повинен направляти або допомагати пацієнту встати з ліжка, правильно відкрити точку з’єднання та затиснути назогастральний зонд. Пацієнти не повинні самостійно регулювати негативний тиск, оскільки надмірний або недостатній тиск вплине на ефект лікування. Пристрій для декомпресії шлунково-кишкового тракту слід своєчасно спорожняти (кожної зміни) або аспірувати шприцом на 50, а колір і кількість дренажу слід реєструвати, щоб пристрій для декомпресії шлунково-кишкового тракту залишався без перешкод. Тривалість шлунково-кишкової декомпресії залежить від стану. Якщо у пацієнта відходять гази, зникає здуття живота, повертаються кишкові шуми, необхідно вчасно повідомити про це медичний персонал. Пацієнт не повинен видаляти шлунковий зонд.
